---

Небезпеку пожежі становлять: несправність електроустановок, їх неправильна експлуатація, коротке замкнення, велика кількість горючих матеріалів.
Особливо небезпечними факторами є  відкритий вогонь, підвищена температура повітря й предметів, задимленість, нестача кисню, руйнування конструкцій.
Основними причинами пожежі є струмові перенавантаження, а також недбалість на робочому місці. Робоче приміщення ставиться до категорії В пожежонебезпечні (горючий та важко горючий пил, тверді горючі та важко горючі речовини й матеріали, здатні горіти при взаємодії з повітрям, водою або одне з одним).
Державні стандарти встановлюють наступні основні міри запобігання пожеж:
1)обмеження кількості горючих речовин;
2) усунення можливих джерел запалювання;
3) обмеження поширенню пожежі будівельно планувальними заходами;
4) пожежна охорона;
5) застосування засобів пожежогасіння та пристроїв пожежної сигналізації.
Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту, організаційно – технічними заходами.
Горіння відбувається при наявності трьох факторів: наявності горючої речовини, окислювача й джерела займання. Джерелами займання можуть бути коротке замкнення, перенавантаження електромереж, діяльність людини.
У робочому приміщенні необхідно забезпечити:
1) Розподільна мережа під напругою 380/220В виконана у вінілпластикових трубах і прокладена у підлозі;
2) Контроль опору ізоляції струмоведучих дротів 2 рази на рік;
3) У щитових передбачено плавкі запобіжники для захисту від короткого замкнення та струмів тривалих перенавантажень;
4) Робоче приміщення забезпечене системою виявлення пожежі, що реагує на появу задимленості, з використанням теплового датчика;
5) Наявні первинні засоби пожежогасіння: ОХП-10, ОУБ-5, засоби запобіганню поширенню пожежі;
6) Вогнетривкі стіни й перегородки з межею вогнетривкості 0,75 год;
7) Система електроживлення має блокування для відключення розподільчого щиту;
8) На дверях робочого приміщення є план евакуації людей, з позначенням евакуаційного виходу з приміщення, і правила пожежної безпеки;
9) Перед початком роботи проведення інструктажу з запобігання пожежі на виробничій ділянці;
Забороняється:
1) Перегинання та скручування дротів;
2) Використання несправних вимикачів, штепсельних розеток;
3) Заклеювання або закривання ділянки електромережі;
4) Використання несправного устаткування;
Після роботи всі електроприлади знеструмлюються.

Проблема охорони навколишнього середовища в сучасний час стає однією з найважливіших.
Основні напрямки по вирішенню проблеми захисту навколишнього середовища:
1) Удосконалення технологічних процесів;
2) Розробка нового обладнання з меншим викидом домішок та відходів у навколишнє середовище;
3) Заміна токсичних відходів на нетоксичні та їх утилізація.
По забезпеченню чистоти атмосфери від забруднень можна виділити два головних напрямки: скорочення викидів газів і знешкодження викидів, які містять шкідливі речовини.
Перша проблема вирішується за рахунок застосування більш прогресивних технологічних схем процесів, обладнання і підвищення газощільності, друга за рахунок застосування, в першу чергу, сорбітних методів з утилізації компонентів. Широке застосування газо-, пило- і тумано захоплюючих апаратів та систем.
Методи очищення промислових викидів від газоподібних домішок по характеру протікання фізико-хімічних процесів поділяються на 4 групи:
1. Промивка викидів розчинниками (метод абсорбції);
2. Промивка викидів розчинами реагентів, які зв'язують домішки хімічно (метод хемосорбції);
3. Поглинання газоподібних домішок твердими активними речовинами (метод адсорбції);
4. Поглинання домішок шляхом каталітичного перетворення.
Очищення стічних вод від механічних домішок здійснюється такими методами:
1) Проціджування;
2) Відстоювання;
3) Відокремлення механічних частинок в полі дії центр обіжних сил і фільтрування;
Очищення стічних вод від масломістких домішок:
1) Відстоювання;
2) Обробка в гідро циклонах;
3) Флотація і фільтрування;
4) Електрофлотація;
5) Обробка спеціальними реагентами.
Очищення стічних вод від металів та їх солей застосовуються наступні методи:
Реагентні, сорбційні, іонообмінні, електрохімічні (електроліз, електродіаліз, гіперфільтрація), біохімічні.
Основними напрямками ліквідації та переробки твердих відходів (крім металовідходів) є вивезення і захоронення на полігонах, спалення, складання і зберігання на території промислового підприємства до появи нової технології переробки їх в корисні продукти та сировину.
Найбільш раціональним методом утилізації пластмасових відходів є високотемпературний нагрів, без доступу повітря, суміші з іншими відходами (дерево, резина тощо). Отримуються цінні продукти (пірокарбон, горючий газ,
рідка смола). Збір радіоактивних відходів проводиться окремо, вони запресовуються в спеціальні ємності, після чого ведеться їх захоронення у спеціальних сховищах.